12/10/2026
Щури в Лондоні: чому їх бачать навіть удень і як вони потрапляють у будинки?
У попередніх постах ми розповідали про лондонських лисиць. Якщо коротко про їхню користь для міста — вони, зокрема, полюють на мишей і щурів.
Сподіваємось, ми нікого не здивуємо тим, що в Лондоні існує серйозна проблема зі щурами.
Про лондонських щурів ходить навіть легенда, що від найближчого з них нас завжди відділяє лише кілька метрів. Наскільки це відповідає дійсності — сказати важко, бо точної кількості щурів у Лондоні ніхто не знає.
Нещодавно ми самі спостерігали, як в одному з парків Lewisham серед білого дня одразу кілька щурів спокійно бігали неподалік від людей і особливо не намагалися ховатися.
Подібні випадки потрапляли й у британську пресу. У 2022 році журналіст BBC Jeremy Bowen опублікував відео, яке його донька зняла вдень у Camberwell Green (невелика зелена зона в Southwark). На ньому видно щонайменше десяток щурів, які їдять корм, залишений людьми для птахів і білок.
То чому в Лондоні так часто можна побачити щурів, як місто намагається контролювати їхню чисельність і чому проблема нерідко доходить до житлових будинків?
Почнемо з того, що в Лондоні щури мають все необхідне для життя.
Їжа, вода та безліч місць, де можна сховатися або облаштувати нору: старі будівлі, підвали, порожнини у стінах, парки, сади. А ще — розгалужена каналізаційна мережа, якою щури можуть пересуватися на значні відстані.
Окрема проблема — сміття.
Для щура переповнений bin або пакет із харчовими відходами, залишений на тротуарі, — це готова їдальня. І якщо їжа доступна постійно, щурам немає особливого сенсу залишати таке місце.
Але є ще одна особливість Лондона, яка ускладнює боротьбу з гризунами.
У Лондоні немає єдиної міської служби дератизації, яка централізовано відповідала б за контроль щурів у всьому місті.
Лондон складається з 32 boroughs та окремої адміністративної території City of London. І саме на місцеві borough councils та City of London Corporation покладена значна частина відповідальності за організацію Pest Control на їхніх територіях — від реагування на скарги мешканців та проведення інспекцій до контролю гризунів у громадських місцях.
Тобто кожна місцева адміністрація організовує цю роботу у межах своїх повноважень, а не за єдиною для всього Лондона схемою.
І підходи в різних районах можуть відрізнятися.😉
Деякі councils мають власний Pest Control service, інші працюють через підрядників, а деякі у певних випадках направляють мешканців до приватних компаній.
Різницю між районами можна помітити й без статистики.
Десь сміттєві контейнери стоять у закритих або спеціально облаштованих місцях, а десь — просто на вулиці. Десь швидко прибирають незаконно залишене сміття — так званий fly-tipping, — а десь купи відходів біля будинків стають постійною проблемою.
Коли ж щури з’являються біля житлових будинків, ситуація може ускладнюватися ще й тим, що не завжди зрозуміло, хто саме повинен діяти.
Council, landlord, housing association, Thames Water чи власник сусідньої ділянки?
Поки з’ясовують, хто за що відповідає, проблема може залишатися невирішеною.
Чи можна організувати боротьбу зі щурами інакше?
У Нью-Йорку вирішили підійти до проблеми більш централізовано.
Там створили загальноміську систему контролю, визначили райони з найбільшою активністю щурів — Rat Mitigation Zones — і запровадили регулярні інспекції.
Причому йдеться не лише про знищення гризунів.
Власників нерухомості зобов’язують усувати умови, які сприяють їхній появі: сміття, зарості, нори, отвори в будівлях. Після цього проводять повторні перевірки, а за невиконання вимог штрафують.
Паралельно місто змінює систему збору сміття, поступово прибираючи чорні пакети з тротуарів і переходячи на закриті контейнери.
У Лондоні ідею подібної координації також обговорювали. У 2024 році навіть пропонували взяти за приклад Нью-Йорк і призначити людину, яка координувала б боротьбу зі щурами на рівні всього міста. Ідею посилення загальноміської координації підтримували й представники British Pest Control Association — британської професійної асоціації компаній, що займаються контролем шкідників.
Отож, залишається сподіватися, що досвід Нью-Йорка з часом активніше використовуватимуть і в Лондоні.
А поки міські служби вирішують свої питання, розберімося, як щури взагалі потрапляють у наші будинки.
Бо одна справа — побачити щура в парку, і зовсім інша — зустріти його на власній кухні.
Для проникнення всередину щуру не обов’язково потрібна велика діра у стіні.
Дорослий щур може протиснутися через отвір приблизно 1,5–2 см, залежно від розміру гризуна.
Це може бути щілина навколо водопровідної чи каналізаційної труби, пошкоджений air brick — вентиляційна цеглина або решітка в зовнішній стіні будинку, через яку надходить повітря, — отвір у конструкції будівлі або стара труба, яку колись від’єднали й нормально не закрили.
Тому щур, якого помітили біля каналізаційної труби, зовсім не обов’язково виліз із самої труби.
Його маршрут цілком може проходити поряд із нею — через незакритий отвір у підлозі, стіні або перекритті.
А найцікавіше — каналізація.
І так, щур справді може потрапити до будинку через унітаз.
Це не просто міська легенда. Щури добре плавають, а в окремих випадках здатні подолати водяний затвор туалету.
Про таку можливість попереджають і деякі британські councils.
На щастя, трапляється це нечасто.
Саме тому просто поставити пастку або використати отруту — недостатньо.
Можна позбутися щура, якого вже помітили, але якщо залишити відкритим шлях, яким він потрапив усередину, рано чи пізно ним може скористатися інший.
Тому важливо не лише усунути самих гризунів, а й знайти місця їхнього проникнення, перевірити можливі маршрути пересування та усунути умови, які їх приваблюють.
Інакше проблема може повторюватися знову.
А в наступному пості розберемо вже практичнішу ситуацію: щур не в парку, не в метро і не десь у каналізації — він уже у вашому будинку.
Хто тоді повинен вирішувати проблему й платити за це: landlord, tenant, council чи Thames Water?
Щодо вирішення такої проблеми місцевим council розповімо реальну історію клієнта.
Підписуйтесь на сторінку DezProX — дезінсекція та дератизація, щоб не пропустити наступну публікацію.
А ви помічали щурів у своєму районі Лондона? Чи стикалися з їх появою у будинку?
